|
Депутат Янукович Віктор Федорович |
 |
| Партія: |
: |
Партія регіонів |
| Рiк народження |
: |
0 |
| Освiта |
: |
Вища |
| Спецiальнiсть |
: |
|
| Попереднє мiсце роботи |
: |
Прем’єр-міністр України |
|
| Інформація про депутата |
| Віктор Янукович обраний до Вреховної Ради VI за списком Партії регіонів (№1 у списку).
З 12 вересня 2006 року перебував на посаді прем’єр-міністра України.
З 25 травня по 12 вересня 2006 року – народний депутат України від ПР (№1 у списку).
З 14 травня 1997 р. по листопад 2002 року перебував на посаді голови Донецької обласної державної адміністрації. З травня 1999 по травень 2001 року - голова Донецької обласної ради за сумісництвом.
Від 29 січня 2003 призначений: головою Комісії Кабінету Міністрів України з питань науково-технологічного розвитку; головою Координаційної групи з активізації інвестиційної діяльності; головою Організаційного комітету з підготовки та проведення заходів у зв’язку з 70-ми роковинами голодомору в Україні; головою робочої групи з питань приватизації підприємств та ефективного управління корпоративними правами.
З листопада 2002 р. по грудень 2004 р. - Прем’єр-міністр України.
Від 20.04.2003 р. - Голова Партії регіонів України.
Народився 9 липня 1950 року в м. Єнакієво Донецької області в родині робітника.
Освіта вища, у 1973 р. закінчив Єнакієвський гірничий технікум, у 1980 - Донецький політехнічний інститут (нині Донецький державний технічний університет) за фахом інженер-механік, Українську академію зовнішньої торгівлі, магістр міжнародного права.
Трудовий шлях розпочав у 1969 р. газозварювачем; працював автослюсарем, механіком, директором автобази "Орджонікідзевугілля". Протягом 20 років працював на керівних посадах, керував підприємствами "Донбастрансремонт", "Укрвугілляпромтранс", об`єднанням "Донецькавтотранс".
У серпні 1996 р. В.Ф. Януковича призначено заступником голови, а у вересні - першим заступником голови Донецької обласної держадміністрації. З 14 травня 1997 р. по листопад 2002 року перебував на посаді голови Донецької обласної державної адміністрації, був депутатом Донецької обласної ради. З травня 1999 по травень 2001 року - голова Донецької обласної ради за сумісництвом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року №128 В.Ф. Янукович призначений: головою Комісії Кабінету Міністрів України з питань науково-технологічного розвитку; головою Координаційної групи з активізації інвестиційної діяльності; головою Організаційного комітету з підготовки та проведення заходів у зв’язку з 70-ми роковинами голодомору в Україні; головою робочої групи з питань приватизації підприємств та ефективного управління корпоративними правами.
З листопада 2002 р. по грудень 2004 р. - Прем’єр-міністр України.
Один з авторів цілої низки широкомасштабних регіональних програм. Серед них комплексні розробки: “Програма невідкладних заходів щодо виходу з кризи на 1997 рік”, “Програма соціально-економічного розвитку Донецької області на 1998-2000 роки”, “Донецька область - 2010”. Реалізуються також понад 20 програм, розрахованих на пріоритетний розвиток найважливіших соціальних та економічних сфер: “Молодь Донеччини”, “Ветеран”, “Турбота”, “Комплексна програма зайнятості населення області”, “Програма розвитку житлово-комунального господарства області на 2000 рік и на період до 2005 року” тощо. Нині в області спільно з Національною Академією наук України здійснюється розробка Програми науково-технічного розвитку Донецької області до 2020 року.
З 20.04.2003 р. - Голова Партії регіонів України.
Доктор економічних наук, захистив дисертацію на тему "Управління розвитком інфраструктури великого промислового регіону" в інституті економіко-правових досліджень НАНУ.
Голова Національного олімпійського комітету України.
Кембриджський міжнародний центр нагородив В.Ф. Януковича пам’ятною медаллю на знак визнання його наукових розробок, їх втілення в Донецькому регіоні. За рішенням Кембриджського центру у 2000 році його обрано “Людиною року” в номінації “Розвиток регіональної економіки” з включенням його в щорічне видання Міжнародного біографічного центру.
Академік Каліфорнійської міжнародної академії наук, освіти, індустрії та мистецтв, член-кореспондент Транспортної академії України.
Заслужений працівник транспорту України.
Кавалер орденів "За заслуги" 3-ого, 2-ого та 1-ого ступеня, знаків "Шахтарська слава", "Шахтарська доблесть", орденів Святого Преподобного Нестора-літописця Києво-Печерського, Святого князя Володимира, Святого Данила Московського.
Автор (співавтор) понад 50 наукових трудів та кількох книг. |
|
|
