Народився 22 березня 1953 року в містечку Бершадь Вінницької області. З 1960 р. по 1970 р. Анатолій Матвієнко навчається у Бершадській середній школі. Після її закінчення вступає до Львівського сільськогосподарського інституту на факультет механізації сільського господарства. Тут він здобув спеціальність інженера - механіка. Навчався відмінно, був одним з претендентів на Ленінську стипендію, але не отримав її через те, що виступив з різкою критикою комітету комсомолу інституту. У роки навчання активно займався науковою роботою. Виступав за футбольну команду інституту. На п`ятому курсі одружився. Дружина Ольга також навчалася у Львові. Після закінчення інституту в 1975 році молоде подружжя Матвієнків повертається до рідної Бершаді. Анатолій починає працювати інженером у шляховому управлінні. У 1976 році в сім`ї Матвієнків народився син Віктор. У 1977 році молодь Бершадського району обирає Анатолія Матвієнка першим секретарем райкому комсомолу. У 1980 році він був обраний другим секретарем Вінницького обкому комсомолу. Сім`я Матвієнка переїздить до Вінниці, де отримує першу власну квартиру. У 1981 році у Матвієнків народжується другий син - Павло. У 1985 році Анатолій Матвієнко обираний секретарем ЦК комсомолу України. У 1988 році він вступає до аспірантури Вищої партійної школи і готує дисертацію з проблем економіки. У 1989 році на перших альтернативних виборах з кількох кандидатур Анатолій Матвієнко обирається першим секретарем ЦК комсомолу України. У 1990 році Анатолій Матвієнко обираний народним депутатом України по Бершадському виборчому округу. У Верховній Раді 12-го скликання він очолює Комісію у справах молоді. У 1994 році Анатолій Матвієнко створює Фонд підтримки розвитку мистецтв, діяльність якого була спрямована на матеріальну допомогу молодим талановитим особистостям і творчим колективам. У 1995-1996 роках Анатолій Матвієнко - заступник Голови Народно-демократичного об`єднання "Нова Україна". У лютому 1996 року створюється Народно-демократична партія, Анатолія Матвієнка обирають її Головою. Вперше в історії України Анатолій Матвієнко намагається створити масову партію, яка сполучала б публічних політиків першої демократичної хвилі, прагматиків-бізнесменів та кращу частину чиновництва. На другому з`їзді НДП у червні 1997 року він виступає з різкою критикою корумпованого прем`єр-міністра України П.Лазаренка. Всупереч власній волі Президент Л.Кучма змушений звільнити прем`єра. У червні 1996 Анатолій Матвієнко призначається головою Вінницької облдержадміністрації і працює на цій посаді до квітня 1998 року. За рахунок наведення елементарного порядку йому вдається суттєво покращити економічну ситуацію в області. На виборах 1998 року до Верховної Ради України 14 скликання Анатолій Матвієнко знову перемагає в одномандатному окрузі, який охоплює п`ять районів Вінничини, і, прийшовши у парламент, очолює фракцію НДП. 15 травня 1999 року на IV з`їзді НДП Анатолій Матвієнко добровільно склав повноваження Голови партії та вийшов з її лав, не погодившись з прийнятим внаслідок грубого тиску з боку виконавчої влади рішенням з`їзду підтримати нині діючого Президента Леоніда Даниловича Кучму на президентських виборах у жовтні 1999 року. З 1999 року - президент Інституту відкритої політики - недержавної дослідницької організації, яка має на меті утверджувати ідеали відкритої, відповідальної перед виборцями політики. У 2000 році заснував Благодійний Фонд "Україна Інкогніта", мета якого - відродження, популяризація та підтримка забутих і замовчуваних, однак значущих у світовому контексті і важливих для сьогодення та майбуття явищ культури. 25 грудня 1999 року на З`їзді єднання національно-демократичних сил таємним голосуванням обраний Головою УНП "СОБОР". 18 лютого 2001 року на І З`їзді партії повторно обраний її Головою. З лютого 2001 року - Член Ради Форуму Національного Порятунку, у липні того ж року обраний заступником голови виборчого блоку демократичної опозиції "Блок Юлії Тимошенко". 31 березня 2002 року обраний народним депутатом України IV скликання за списком Блоку Юлії Тимошенко (3-й номер у списку). Анатолій Матвієнко - голова Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування. 21 квітня 2002 року понад 400 учасників ХІІ з`їзду УРП та ІІІ з`їзду УНП "СОБОР" проголосили створення об`єднаної Української республіканської партії "Собор". Головою партії обрано народного депутата України Анатолія Матвієнка. За нього проголосували 157 із 169 делегатів ХІІ З`їзду УРП, які взяли участь у таємному голосуванні. Об`єднання двох партій відбулося на основі оновленого статуту першої політичної партії сучасної України - УРП. 14 грудня на ХІІІ з`їзді Української республіканської партії "Собор", який пройшов під гаслом "За соборну національну демократичну Україну - в об`єднаній Європі", на альтернативній основі 164-ма голосами Анатолія Матвієнка переобрано головою партії. З 21.04.05 по 30.09.05 - голова УРП "Собор". Матвієнко Анатолій Сергійович; Секретаріат Президента України, заст. Глави (з 11.2005 по травень 2006); голова УРП "Собор" (з 04.2002). 03.2006 канд. в нар. деп. України від Блоку "Наша Україна", №12 в списку. На час виборів: заст. Глави Секретаріату Президента України, чл. УРП "Собор". Нар. деп. України 4 склик. 04.2002-05.05 від блоку Ю.Тимошенко, №2 в списку. На час виборів: нар. деп. України, член УНП "Собор". Уповноваж. пред. фракції Блоку Ю.Тимошенко (з 05.2002), голова Ком-ту з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (з 06.2002). Склав деп. повноваження 19.05.2005. Нар. деп. України 3 склик. 03.1998-04.2002, виб. окр. №17, Вінн. обл. З`яв. 77.7%, за 27.6%, 13 суперн. На час виборів: голова Вінн. облдержадмін., чл. НДП. 03.1998 - канд. в нар. деп. України від НДП, №2 в списку. Кер. фракції НДП (05.1998-07.99), позафр. (07.1999-03.2000). Чл. Ком-ту з питань охорони здоров`я, материнства та дитинства (з 07.1998). Нар. деп. України 12(1) склик. з 03.1990 (1-й тур) до 04.1994, Бершадський виб. окр. №30, Вінн. обл. Гол. Комісії у справах молоді (з 06.1990). На час виборів: ЦК ЛКСМУ, 1-й секр., чл. КПРС. 1-й тур: з`яв. 97.6%, за 75.6%. 1 суперн. (Сидоренко М.Ф., колгосп, бриґадир трактористів, 1-й тур - 21.7%). Почесна Грамота Президії ВР України (1988). Орден Св. архістратига Божого Михаїла (01.1999; УПЦ КП). 03.1994 - канд. у нар. деп. України, Бершадський виб. окр. №54, Вінн. обл., висун. тр. кол., 1-й тур - 36.32%, 1 місце з 10 прет.; 2-й тур - 47.44%, 1 місце з 2 прет. (деп. не обр.). |
